Історія однієї лазні

Чим відомий Львів? Кав’ярнями, архітектурою, пивом… Мало хто може чимось вагомим доповнити цей список, хоча у нашому місті є ще багато цікавого. От, наприклад, колись на вулиці Гарбарського, де тепер проспект Шевченка, діяла лазня св. Анни. Це був найстаріший купальний заклад у місті. Маєте чудову нагоду дізнатися багато нового про особливості лазневої води, про історію закладу і найвидатніших його власників.

А почалося все з того, що власник маєтку на території майбутньої лазні пан Іммер ще на початку ХІХ ст. почав копати криницю на своєму подвір’ї. Одного дня він докопався до джерела із незвичним терпким смаком. Ні господар, ні його сусіди не здогадалися про цілющі властивості знахідки, але відтоді джерельна вода стала їхнім улюбленим напоєм. Наступник Іммера, Філіп Ковенський, окрім дивного смаку, виявив певні властивості води і навіть встиг ними вигідно скористатися. Новий власник маєтку здійснив хімічний аналіз, за результатами яких у воді виявили солі, залізо і кальцій. На підставі цього факту міська влада у 1810 році дозволила панові Філіпу відкрити громадську лазню, яка стало працювала, переходила з рук в руки і востаннє була відреставрована у 1857 році. Лише через 30 років у лазні з’явився новий власник – Фердинанд Гросс, який зумів її обладнати за взірцем європейських купальних закладів. Тодішні газетярі часто згадували особливості славетної лазні. «З мистецько оздобленого передстінка просторі мармурові сходи ведуть на другий поверх. Тут розміщена лікарська кімната, в якій доктор Дембіцький дає фахові поради. Заклад нараховує 22 кімнати, в яких є 30 ванн», – пише «Dziennik polski» у листопаді 1888 року. Окрім того, лазня славилася вишуканим оздобленням кімнат, удосконаленою вентиляцією, обігріванням води і підлоги, а також багатими орнаментами на стінах, стелі і різних предметах побуту.

Через кілька років лазню ще раз переобладнали і облаштували окремі приміщення для «пань і панів». Щодо цін, то за користування душем, білизною і милом треба було заплатити 1 золотий. Уже в той час існували певні абонементи: за 10 купелів першого класу – 8 золотих, другого класу – 6 золотих і для третього класу – 4 золоті 50 пентів. А ще кожен охочий міг відвідати великий басейн для плавання, спеціальні парні і лікувальні купелі.

Layer-231 Layer-24 Layer-25

Layer-231 Layer-24 Layer-25

Layer-231 Layer-24 Layer-25